Двічі батько Сергій Притула з легкістю може знайти спільну мову з дітьми. Досвід «роботи» татом і ведучим шоу «Діти проти зірок» (Новий канал) позначається. На зйомках він і похвалить дитину, і заспокоїть, а якщо треба, витре сльози. Сергій Притула поділився думкою, як слід виховувати дітей.

Дорогі батьки! Не сприйміть це за якесь повчання. Виховання ваших дітей – це ваша справа. Проте результати вашого виховання стають основою комунікації ваших дітей зі світом та оточенням. І тоді це вже перестає бути виключно вашою історією стосунків. Кілька моментів, які я помітив на зйомках, і які хотів би проговорити вголос. Сергій Притула

Дітей потрібно любити та хвалити

Потрібно їх мотивувати та підкреслювати важливість їх успіхів. Однак стежте за тим, як сам дитина сприймає ці досягнення, і ви правильно формулюєте свою похвалу! Дуже прикро, коли вона пишається своїми успіхами не автономно, а на тлі успіхів інших дітей, з якими ходить на якусь секцію або гурток. Якщо дитина зовсім спокійно каже перед камерами, всі ровесники, які з нею займаються в гуртку, заздрять їй, тому що не можуть досягти її результатів, то не сумнівайтеся, що вона те ж саме говорить цим дітям в обличчя. І це прямий шлях до нарцисизму і відторгнення з боку колективу. А, головне, коли ви терпите подібну поведінку, то з часом діти занадто переоцінюють свої можливості, і це вилазить боком. Про це в наступному пункті.

Виховуючи геніїв, лідерів і чемпіонів, навчіть своїх дітей адекватно реагувати на поразки!

Без невдач перемог не буває. Мені чомусь здається, що коли ваша дитина у віці 10-13 років, зазнавши поразки, починає товкти декорацію ногами та переходити на вживання лексики, що підходить компанії 20-річних гопників, то, напевно, це теж далеко не вперше. І я не розумію, що заважає вам попрацювати з дитиною над його поведінкою та усвідомленням, що з поразок треба робити висновки, а не шукати когось винного в них. Навчіть дітей не тільки прагнути до максимальних результатів, але й управляти своїми емоціями.

Геніальність не може бути індульгенцією хамства.

Дитина повинна розвиватися всебічно. Якщо ви робите акцент на її досягнення тільки в одній області, то це хибний шлях. Кого будуть цікавити успіхи вашої дитини, якщо вона в спілкуванні з дорослими «пускається у всі тяжкі», може публічно штовхнути свою рідну бабусю зі словами: «руки прибери від мене» і т.п.? Ви списуєте це на стрес і емоційність. Я вважаю, що це ваша вседозволеність і невміння поставити дитину на місце! І ви просто сліпі, до яких наслідків це призведе, коли «світлому хлопчикові» стукне 18-20.
Я вже не кажу про те незрозуміле відчуття, коли дорослі на майданчику знаходяться в обігу до дітей на «ви», а ті демонстративно відповідають на «ти». Але це вже дурниці. Йдемо в Європу - нехай буде!

Припиніть використовувати своїх дітей для реалізації того, що не вдалося колись вам.

Тут розжовувати не буду, тому що доведеться перейти на конкретні приклади. Просто дуже боляче бачити дітей, яких ви позбавляєте права вибору і штовхаєте до заняття тим, у чому колись хотіли стати кращими, але щось пішло не так. Схема «Ну, якщо мені не вдалося, то моїй дитині вдасться» - це ваше бажання, а не вибір сина або дочки! І це нечесно!

Насправді прояви того, що я описав, мали епізодичний характер за два сезони програми. Але вони мали місце. І я вважав за потрібне сказати про це.